ВІРШІ

Сл. Марія Чайківчанка Муз. Б. Гірського

 

Звати мене - Українка

Чужина! Ти питаєш мене: звідки я?

Де країна моя, чи чужинка?

Наша мова як спів солов”я

А як звати мене? - Українка!...

Приспів: Чужина! Ти питаєш мене: звідки я?

Чому в небо зорю так постійно?

Думи линуть туди де Вкраїна моя,

Там, де батьківська хата — моє коріння.

Там буяють весною сади,

Біля хати квітує калина,

Там душа воскресає з самоти,

Мов дитя пригортає до серця Вкраїна

Приспів:

І спішить туди ключ журавля

В”є гніздечко на ясені, віттях,-

Де духм”янії трави в полях,-

Вишиванкою квітне там літо.

Приспів:

Ця земля привітає тебе,

Соловїне почуєш відлуння,

Сум лелечий у вишнях цвіте,

це мояУкраїна — красуня.

 

Слова:Марія — Чайківчанка

\ Музика:

 

 

 

Я заколишу тебе піснями

Я, на весні посіяла
Чарівний розмай під вікном,
Біля воріт посадила зелені клени,
Щоб ти, сину, зростав
Вродливим козаком,
І щире, добре серденько було у тебе.

Я заколишу тебе піснями —
Мій Місяцю Красний,
І за твою долю, помолюсь -
До образу святого,
У снах намалюю казку
І нахилю промінь Сонечка Ясний,
І вишиванку вишию до лиця
В життєву дорогу.

Освячую, і з цілющого джерела
Золоте вишиття,
І голубу блакить вкладаю хрестиком
В ниточку шовкову,
Щоб у житті тебе обминали горе і біда,
І Небеса таланом благословили твою долю.

І нехай золотим скарбом ощедрить
Матінка Земля,
І в твоїй хаті буде хліб...
І до хліба — на столі,
І по житті із тобою в дорогу іде
Божа Мати Пресвята,
І поміж Лілей віднайди кохання,
Щоб усміхались внуки мені.

І Дністрова вода, квітучі весни
Наллють здоров'я і сили,
І це прекрасне життя твори,
Будуй своїми руками,
Сонечко осяє стежину щастя,
І дасть тобі крила, -
І повертай до свого гніздечка...
І іскорку тепла неси до мами.

І прийде час, кленовим листочком
Упаду між цвітом,
Розправлю крила і птахом полину -
В зоряні світи,
Залишу золоте вишиття -
І ніжну мелодію щедрого літа,
І в нашім садочку зацвіту Мальвою —
Із перлистої роси.

        НЕ ПЛАЧ НЕ ЖУРИСЬ

Рідна Матусю, я не можу дивитись
На злидні й убогість Вкраїни,
І мовчки сидіти у теплій хаті,
Коли її обдирають, катують тирани-кати.
Я прийшов у цей світ, Свята Земле,
Щоб свій народ від ворогів захистити,
І долі, судилось боротись за волю,
Свободу, навіть, у заметіль зими.

Прости! Пробач! Люба матусю! - Моя вкраїно!
Що підкосила свинцева куля
І свої руки завчасно на груди зложив,
Я цвітом раннім осипав пелюстку
І в зоряну даль полинув на крилах,
Щоб у Бога випросити кращої долі
Для наших сестер і братів.

І в небі поміж сірих хмар
Я зійду промінням сонця,
Україно! - осяю твої розмиті стежки
І тернисті дороги,
І невинною пролитою кров'ю окроплю
Кращу долю у твоїх долонцях,
І оживу... Воскресну,
Щоб у майбутній час іти із тобою у ногу.

Не плач! Не журись! Люба матусю! - Моя Україно!
Я вечірньою зорею проб'юсь у наш дім,
І засолоджу твої сни,
Зітру сльозу і ангелом до тебе притулюсь,
Як мала дитина,
І в нашім саду зацвіту калиною —
Раннім цвітом весни.

 

        Поглянь, яка Місячна, Зоряна ніч

 

Поглянь, яка місячна,
Зоряна ніч,
Сіло сонечко за обрій
І так тихо вечір розсвітає,
І сапфірами переливаються,
Сяють ясні зорі,
І до півночі у вишневому садочку
Соловейко пісню співає,
І на Вкраїні красуня весна
Надихає красу в Божій любові...

Поглянь на небо, яка місячна,
Зоряна ніч,
І до землі в запашні трави
Падає блаженна зірка,
Князь Місяць —
Цариця ночі заглядає до віч,
І у твоїй долоні сіє щастя
В цю хвилинку так дзвінко...

Вставай, молодий козаче,
Не спи, іди в зелен гай,
Де золота липа наливає
Цвітом медовим -
Там для закоханих двох лебедів
Справжнісінький рай,
І під сіяння зір у коханні вечір,
Вечір казковий і чудовий,
І прийшла пора
Шукати для тебе свою долю...

 

 Сльоза Небесного Ангела   

Слова: Марія Чайківчанка
Музика:

Я повернусь, - Небесним Ангелом
До тебе, люба матусю,
Білим лебедем, проб'юсь — у твої сни,
Крізь зливи, грози, снігопад,
І з променем сонця, увійду в наш дім
І до твого серця притулюся,
І в солов'їній пісні поведу у наш рай...
Калиновий сад...

Я пішов, туди — звідки, ще ніхто
Не повертався назад.., -
Тут спокій і тишина...
І шелескочуть віти ясеня і клена,
А Небесна Сотня, наче зорі в небі,
Осяює потойбічний Божий сад,
І Ангелом, розсіює сльозу —
Росу на лист зелений.

Пробач!.. Матусю, що ластівка до вікна
Не принесла радісну вість,
А над тобою, в тривозі заскреготав...
Забив крильми чорний ворон і круки,
Що загостював, - в це життя і пішов —
Із рідної хати, як гість.., -
Розбив твою надію — сива лебідко,
І ти стала сиріткою навіки...

Заради, мене буде жити, - рідна мамо!, -
Моя Вкраїно!
У вірі, святий дух — додасть сили,
А в молитві зцілить — Мати Пресвята,
Від моєї сльози — роси, зацвітуть
Червоні маки на окровавленій долині,
І Слава Україні! - Героям слава! -
Віддасть шану у піснях дитя.

 
 
 

Україно, я признаюсь тобі у любові!


Слова: Марія Чайківчанка
Музика:
 

Майовий запашний цвіт і
Пречисті ясні зорі,
Божественним духом надихають віршами
І розквітають вечори осяйні,
І я у серці лелію солов'їну пісню
І, Україно, признаюсь тобі у любові,
І до квітучого Дністра, в Отчий дім
Несу тепло весни, мелодії чарівні.

Я пишаюсь, горджусь,
Що я "Українка"!
Маю честь оспівувати, Україно,
Твоє прекрасне ім'я,
Рідна земле, я - твоя дочка,
Пташка і кровинка...
Крапля водиці, яка струминить,
Ллється із твого джерела!

І над безмежним світом
Славлю твою вроду Вкраїно,
Безкраї поля, зелені гаї,
Гори й ліси,
Де біля хати у вишневому садочку
Квітує калина,
І ясноокі зорі осяюють
Вздовж селом квітучі стежки.

Я поклоняюсь до ніг,
Тобі, земле, матінко мила,
За перо журавлинне,
Солов'їні пісні і лілейноцвітну зорю,
І за дитинство, яке зростало
Під мирним небом синім,
За пізнання Шляхетного світу
І Божу красу неземну.

І із Дніпра, чистого джерела
Черпаю водицю для наснаги душі,
Вона додає сили, натхнення і надію
В завтрашній день,
І від сну мене будить дзвін Небес —
Ангели  Пресвяті,
Щоб на офіру, несла свою любов —
Віночок пісень.

І через роки, -
В розмаєнім гаю столітнім,
Перлисті роси живицею оросять
Паростки в золотий колос,
А в травах зеленолистих
Соловейко заспіває мої слова привітні,
І із джерела пісень, Україно,
Ти почуєш струни серця мій голос!

 
 
 

Чарівна мелодія скрипаля


Слова: Марія Чайківчанка
Музика:

Грає скрипаль на скрипці
Так бентежно і ніжно,
Підбирає високі ноти
І тонка струна веде у зоряний світ,
І ця чарівна мелодія -
Божественна і вічна, як пісня...
І в люту зиму від неї на землі
Квітне майовий цвіт...

Грає скрипаль на скрипці
І від щастя світяться очі...
Голос торкається серця
І возносить до зір її струна,
І золоті руки запалюють ватру,
І іскристі свічі у безсонні ночі,
І кличе на свято,
Де Божа симфонія небес луна...

І ця мелодія зваблива
Без слів заворожує душу мою,
Від її відлуння у мене за спиною
Виростають крила,
І із далеких країв журавкою лечу
На Високий Замок, на Княжу гору,
Щоб прониклива струна
Мої думи п'янким нектаром засолодила...
 
 
 
 

Проблиск зорі відає - мамине тепло


Слова: Марія Чайківчанка
Музика:

У надвечір'я так тихо зійшла...
Спалахнула зоря на небосхилі...
І в золотосрібнім сяйві розвеснів
Вишиванкою зорецвіт,
До вишневого садочку злітаються
Пташечки сизокрилі...

І в гніздечку любуються, радіють,
Як заквітчався маєм пишноцвіт,
Із чужини чую райських птиць спів
І виміряю довжелезні шляхи,
І іду, де у казковому краю
Маковим зіллям квітнули мої літа,
І в спогадах у сутінках вечорів
Я хочу їх віднайти,
І притулитись, пригорнутись
В мамині обійми, як мале дитя...

Крізь сон бачу як переплітаються
Пшеничні і житні колоски,
Надихані яскравим сонечком
І росами медового літа,
Немов на ниві життя проросли
В літа ці золоті колоски,
Задумані, замріяні стоять
В заквітчаному гаю, заколисані вітром...

І ясноокі зорі ведуть додому -
В рідне село крізь світи,
Голуба блакить осяює мені
Стежки і проганяє печаль-тривогу,
І я у мріях на крилах журавки
Будую калинові мости,
І їду, де під вікном цвіте мальва...

Батьківська хата, рідні пороги,
І серденько розбудило жаль,
Бо осиротіла хата без батьків,
Відцвіла моя весна, а літо
Доля забрала під пташине крило,
Садочок став сумний і зливна
Осінь несе пам'ять минулих днів,
І на чужині проблиск зорі
Відає душі — мамине тепло...

 
 
 

Я дарую тобі Блаженні небеса


Слова: Марія Чайківчанка
Музика:

Я дарую тобі цю ніжну пісню —
Свій зоресвіт,
І свого серця куточок Раю —
Блаженні небеса,
І тобі, люба дівчино, несу білі лілії
У твій казковий світ,
Що під сіянням зір нас із тобою у танці
Закружляла мелодія чарівна.

Я - твоя доленька,
А ти - моє Щастя і Любов,
Тож давай на віки поєднаємо
Наші одинокі серця,
І від палкого кохання у нас у жилах
Забурлить гаряча кров,
І дорогами життя у осінній листопад
Нас поведе зірка золота...

Я тобі нахиляю до ніг
Блакитне небо... Зоресяйний рай,
І на твоїх стежках
Встеляю ніжні пелюстки, квіти чарівні,
І із сходом сонця
У парі ми полетимо у зелений гай,
Щоб любуватися Божою красою
І за наше щастя молитись до зорі...

 

Зоряна нічко — Красуне циганко!


Слова: Марія Чайківчанка
Музика:

Бачу у снах, як біжать
Довгогриві карі коні,
І вогняні іскри сипляться
Із окованих копит,
І на Вкраїну, в рідне село
Ведуть ясноокі зорі,
І долі, до ніг стелиться
Вишитий рушник.

Приспів:
Зоряна Нічко — Красуне циганко!
Із чужини браму відкриваєш
І маниш до берега Дністра,
Сонний ліс оживає...
І на долині цвітуть квіти фіалки,
І милуюсь заквітчаним садом,
І як за гаєм колосяться золоті Жита.

І іздалека чути
Як голосять півні селом,
Пробуджуються від глибокого сну
Втомлені люди,
На Ясені лелека лопочить
І розправляє широким крилом,
Вдихаю у повітря,  духмяним
Ароматом саду наповнюю у груди,
І поклоняюсь своєму Раю
І Матінці Землі до ніг,
В Мамину Світлицю,
Відчиняю двері додому,
Вже стільки літ, в одинокім мовчанні,
Як сирота стоїть,
І завжди мене зігріє вогником тепла
І чекає із дороги.

Приспів.

 
 
 

Христос народився! Славімо Його!


Слова: Марія Чайківчанка
Музика:

 

Поглянь на небо, як сходять,
Сяють зорі вечорові,
Блаженний Місяць у Цариці ночі,
Немов на руках у матері дитя,
Зоря Вефлеємська - у Святвечір
Запалює вогні святкові,
Щоб Матінці Марії і Божому сину
Поклонились Небо і Земля!

Приспів:
Христос народився!
Славімо Його!
Лунає коляда, вертеп ходить
Від хати до хати,
Радіє душа і торкається небес
Ангельським крилом,
І Різдво Христове усіх кличе
На родинне свят, щедре і пребагате!

І під сіянням зір
Видно навкруги, як вдень,
До Святої вечері іздалеку
Поспішають діти і внуки,
Новий рік іде із миром,
Дарує Щастя, радість,
І віночок нових пісень,
Новонароджене дитятко Боже
Україні простягає свої руки!

Приспів.